Наука →  Навколо світу за 60 секунд


Ці кадри зняті камерою, встановленою на передній частині Міжнародної космічної станції. Фільм починається над Тихим океаном і триває над Північною і Південною Америкою до настання денного світла біля берегів Антарктиди. Видимі на ролику міста, країни і визначні пам'ятки включають (у порядку убування) острова Ванкувер, Вікторія, Ванкувер, Сіетл, Портленд, Сан-Франциско, Лос-Анджелесі. Фенікс. Кілька міст в штаті Техас, Нью-Мексико і Мексиці. Мехіко, Мексиканської затоки, півострів Юкатан, Блискавка в Тихому океані, Гватемалі, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Чилі та Amazon. Також помітними є іоносфера землі (тонка жовта лінія) і зірки нашої галактики.

Наука →  Ще про PI

Сьогодні — день числа π, прийнамні дехто його відзначає саме сьогодні, 14 березня, тобто 3.14. Тому я пропоную вам здогадатися, що робить така функція на javascript:
function f (eps) {
  var ci, cj, zi, zj, n, abs
  ci = -0.75; cj = eps; zi = ci;  zj = cj
  n = 0; abs = 0
  while (abs < 2) {
    zi2 = zi*zi; zj2 = zj*zj; abs = Math.sqrt(zi2 + zj2);
    zj = 2*zi*zj + cj;
    zi = zi2 - zj2 + ci;
    n += 1
  }
  return n*eps;
}

Соціологія →  Земля обертається навколо Сонця рівно за один місяць (з ймовірністю мінімум у 20 відсотків)

Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) опублікував результати вельми цікавого соціологічного опитування. Одне з поставлених запитань: Чи згодні Ви з наступними твердженнями: Повний оберт навколо Сонця Земля робить за один місяць?

Ви напевне будете здивовані його досить-таки несподіваними результатами:
  • Згоден: 20%
  • Не згоден: 54%
  • Важко відповісти: 26%
Отже, можна зробити висновки, що 20 відсотків росіян щиро вважають, що календарний рік - це якась видумана людством математична величина, а насправді Земля здійснює повний оберт навколо центрального світила лише за один місяць. Можна також зробити побіжне припущення, що ці щомісячні оберти можуть мати різну тривалість у днях: 30 або 31. Чи навіть і 28 днів - якщо це відбувається у лютому. У високосний рік, звичайно, картина ще трохи міняється - до 29 днів, у найкоротшому "місячному" циклі.

Наука →  Українська Вікіпедія наздоганяє Фінську

Логотип Вікіпедії

7 квітня минулого року кількість статей українського розділу всесвітньої інтернет-енциклопедії «Вікіпедія», http://uk.wikipedia.org, перевищила 200 тисяч.

На сьогодні, Вікіпедія українською мовою посідає шістнадцяте місце за кількістю статей з-поміж 271 вікіпедій різними мовами, третє місце серед слов'янських Вікіпедій (після Польщі та Росії), і є найбільшою базою знань українською мовою. За середньою кількістю статей, створених одним активним користувачем, та динамікою зростання числа відвідувачів україномовна Вікіпедія посідає друге місце у світі.

Українська Вікіпедія зараз налічує більше статей, ніж видані в Україні паперові енциклопедичні видання: вчетверо більше, ніж Українська радянська енциклопедія та у вісім з половиною разів більше, ніж Універсальний словник-енциклопедія.

Наука →  Чому музика робить людей щасливими?

Ніколи не задумувалися над тим, чому прослуховування улюбленої музики часами буває таким приємним і захоплюючим?

Дослідження вчених з канадського університету Маꥳлла (McGill University) у Монреалі дозволять отримати відповідь на це нетривіальне питання. Виявлено, що прослуховування музики спричиняє до випуску в мозку дофаміну — хімічної речовини-нейромедіатора, що викликає почуття щастя й ейфорії. Останній часом ще називають "гормоном кохання" — оскільки він посилено виробляється в закоханої людини. Вважається, що страждання від нерозділеного кохання спричиняються саме його надлишком в організмі.

Себто задоволення від прослуховування музики має, по-суті, ту ж природу, як і отримування задоволення від сексу, азартних ігор чи, скажімо, ласування смачною їжею. Тим самим виявлено біологічну причину, чому саме музика обіймає таку велику частину основних емоційних подій у різних культурах всього світу ще з початку історії людства.

Детальніше про методику та результати цього унікального дослідження, англійською: "Anatomically distinct dopamine release during anticipation and experience of peak emotion to music".

Наука →  Творчість генетично пов'язана з психічними розладами

Дослідження угорського психіатра Сабольча Кері (Szabolcs Kéri) з університету Земмельвайса у Будапешті вперше довели взаємозв'язок на генетичному рівні між творчою активністю та схильністю до психічних розладів.

Першоджерело: Mad Genius: Study Suggests Link Between Psychosis and Creativity

Наука →  Вчені довели, що фастфуд робить дітей дурнішими

Фастфуд негативно впливають на успішність учнів. Британські учені довели, що діти, які вживають гамбургери, картоплю фрі і інші продукти швидкого харчування частіше за три рази на тиждень, отримують нижчі оцінки в порівнянні з однолітками, які ведуть здоровий спосіб життя. В дослідженні британських учених взяло участь більше 5500 дітей молодшого шкільного віку. Згідно з результатами, у деяких любителів фаст-фуду оцінки були нижчі в порівнянні з середнім балом на 16%.

Про шкоду фастфуда останніми роками говорять багато. Учені відзначають, що подібна їжа шкідлива насамперед для органів травлення. Різні хот-доги і гамбургери, відзначають фахівці, - це незбалансована їжа, в якій є тільки жири, вуглеводи, сіль і спеції. А такий набір веде до розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту, порушення моторики кишечника, загострення гастритів, холециститів і коліту.

Крім того, як вважають американські учені, м'ясо хот-догів містить речовини, що викликають мутації і що підвищують ризик захворювання раком. А британські дієтологи підрахували, що вживання кебабів, відомих в Росії як шаурма, двічі на тиждень істотно підвищує ризик розвитку серцевих захворювань через десять років.

У Великобританії вже зараз законодавчно обмежено рекламу небажаних продуктів харчування по телевізору, а у школах заборонено продавати жирну їжу і солодощі.

Наука →  Вчені ідентифікували ген, відповідальний за втрату волосся

Японські вчені впевнені, що їм вдалося ідентифікувати ген, відповідальний за циклічну втрату волосся. Іншими словами, фахівці виявили ще один ген, активація якого веде до облисіння. Поки що дані висновки були підтверджені тільки на лабораторних мишах, але на думку дослідників, у генному наборі людей він також присутній і його функції ідентичні.

У публікації в науковому журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, японські фахівці пишуть, що миші з подавленим геном Sox21 не страждали втратою волосяного покриву, навіть коли для цього були створені всі умови. Пізніше дослідники вивели нове покоління мишей без наявності гена Sox 21.

Вчені вважають, що ген, можливо, бере участь у процесі диференціації стовбурових клітин, які утворюють зовнішній шар волосся, що було підтверджено дослідженнями людського волосся. "Ці результати свідчать, що ген Sox21 є провідним регулятором формування волосся, що може пролити світло на можливі причини різних типів облисіння у людей", - йдеться у статті.