Де відбудеться наступна битва Відкритого та Закритого ПЗ? У автомобілях

Переклад статті Jim Zemlin у Wired

Усе стає догори ногами: один з основних виробників іграшок випускає свій планшет, і водночас провідна пошукова компанія працює над своїм автомобілем. Але насправді ці події легко пояснити -- просто усі зараз або уже мають бізнес у сфері мобільних технологій, або дуже хочуть займатися таким бізнесом. І компанії-виробники авто не є винятком.

Один мій друг нещодавно похвалився купленим новеньким спортивним авто. Думаєте, він говорив про двигун з 333-ма конячками та шістьма циліндрами, або про звукову систему з 14 колонок з надзвичайним звучанням? Ні. Перше, про що він згадав -- можливість автомобіля бути хотспотом з Wi-Fi. Треба зрозуміти, що на сьогоднішній день автомобілі стали такими собі мобільними офісами або будинками. Вони мають задовольняти інформаційні потреби всієї сім’ї.

Головне сучасному світі -- завжди залишатися на зв’язку. Двигун відходить на другий план.

Однак, залишається питання: чому б моєму другу просто не приліпити iPad на приборну панель двостороннім скотчем? Він переплатив тисячі доларів за інформаційно-розважальну систему (“in-vehicle infotainment”, IVI) автомобілю, яка включає в себе два екрани, вмонтовані у стінки крісел, потокове відео, доступ до сервісу Pandora і ще багато чого. Навігаційні програми? Класно, але з часом вони застаріють, бо програмне забезпечення не передбачає апдейту. Pandora? Краще, але мені більше до вподоби Mog. На жаль, я не можу встановити його програму в свій автомобіль -- система цього не дозволяє (поки що). А ще хто знає, які програми ще стануть потрібні згодом, коли ринок і технології зміняться.

Я точно впевнений, що куплю наступного року куплю новий пристрій з Android, а от машину зміню лише через десять років.

Найбільшою проблемою для автовиробників, які прагнуть займатися комп’ютерним бізнесом, стають не конкуренти, а очікування користувачів, що звикли до мобільних пристроїв. Ось чому я думаю, що боротьба відкритого та закритого ПЗ стане ще більш запеклою через пару років. Нас чекає новий виток війн операційних систем.

Коли виробники авто починають розробляти ПЗ.

Один з розробників інформаційно-розважальних систем для автомобілів представницького класу сказав мені, що їх система передбачає близько 1900 сценаріїв використання. "І тільки про три проценти з них ми можемо напевне стверджувати, що вони не були реалізовані в системах конкурентів. Інші 97% є стандартними для всіх компаній." Зверніть на це увагу: три проценти. Чи можуть всі ці компанії витрачати купу грошей і часу для того, щоб отримати таку маленьку різницю на виході?

Не знаю напевне, скільки дослідницьких ресурсів було витрачено для створення ПЗ для машини мого друга, але гадаю, що немало. І все виявилось не дуже потрібно, бо результат навряд чи може витримати порівняння з екосистемами трьох А (Apple, Android та Amazon), що задають тон сучасному ринку.

Хоча... iPad, приліплений скотчем до приборної панелі, теж не може задовольнити всі вимоги, що висуваються до автомобільних систем майбутнього. Адже сучасні автомобілі -- не просто мобільні пристрої, це ще й мережі сенсорів.

У машині мого друга близько сотні електронних контрольних модулів (electronic control modules, ECM), що відповідають за режими роботи двигуна, кондиціювання, світло фар та гальма. Кожен такий модуль складається з кількох сенсорів, що слідкують за всім, включаючи температуру в салоні, рівні мастила та тиск в шинах, освітлення, звуки, відстань до найближчих машин або інших об’єктів, погоду за бортом тощо. Повністю інтегрована з автомобілем інформаційна система має враховувати усі ці дані.

Уявіть собі: програми у вашому автомобілі відчувають, скільки бензину залишилось, скільки в середньому ви витрачаєте і співвідносить ці дані з навігаційною інформацією від GPS. Результат? Ваша машина сама скаже, коли пальне почне закінчуватись, і біля якої заправки варто зупинитись (при цьому, оскільки вона підключена до інтернету, то може обрати заправку з найнижчою ціною). Можливо, сама відвезе вас туди.

Ні айпад, ні кращий за нього смартфон не зможуть запропонувати вам нічого подібного. Просто потрібно сумістити занадто багато різних дрібниць, щоб отримати такий результат.

Отже, інвестиції в R&D дуже важливі. Вони дають можливість автомобілебудівним компаніям втілити такі мрії у реальність. Це єдина можливість перевершити сподівання користувачів, вихованих індустрією користувацької електроніки. А ще це -- єдина можливість зробити так, щоб їх автомобілі відрізнялись від автомобілів конкурентів більше, ніж на три проценти.

Закрите стає відкритим.

Виникає парадокс: щоб відрізнятись один від одного, виробники автомобілів мають разом займатися розробкою ПЗ.

Здається дивним? Не зовсім. Наприклад, IBM та HP співпрацюють у галузі створення серверів. Саме так працює відкрите програмне забезпечення: конкуренти разом створюють спільну базу і конкурують, розробляючи надбудови цієї бази.

Таким чином виробники автомобілів можуть побудувати свої системи на плечах таких гігантів, як Google, IBM, Intel та інших, що вже вклали більше десяти мільярдів доларів у відрите програмне забезпечення. Ці компанії уже довели ПЗ до стану, коли воно підходить майже всім, тому треба буде лише додати функціональність, специфічну саме для автомобільної галузі.

Минулого місяця Linux Foundation оголосила про створення Automotive Grade Linux Workgroup (AGL) -- групи, що складається з найбільших виробників автомобілів (Toyota), процесорів (Intel) та мобільних пристроїв (Samsung). Крім того, до групи приєднались Jaguar/Land Rover, Nissan, Harman, NEC, Nvidia та Denso.

Думаю, те, що Toyota наразі виходить зі своєї екосистеми, приєднуючись до конкурентів, стане важливим кроком на шляху до відкритості. У них уже був значний досвід співпраці у рамках (однієї з найскладніших у світі) мережі постачальників Toyota Production System. Ця мережа -- один з прикладів того, як виробники автомобілів можуть плідно співпрацювати один з одним. Звісно, кожному з них доведеться вирішувати питання балансування бажання співпраці та пропозиції унікальних для користувачів функцій.

В індустрії телекомунікацій, що традиційно була (і, на думку багатьох людей, залишається) закритою, подібну групу було створено на початку двохтисячних. Наразі Linux витіснив старі пропрієтарні технології і домінує на цьому ринку. Ці галузь, так само як і автомобільна, потребує надійності у 99.99999 процентів та здатності програм працювати в реальному часі. Не той випадок, коли вам потрібно закривати код, щоб забезпечити його продуктивність, щоб про це не говорив Стів Джобс (і, згадавши про Стіва, пам’ятайте, що Apple не є винятком -- вони використовують більше відкритого ПЗ, ніж здається на перший погляд).

Так, змінення світогляду у традиційно закритих галузях займе певний час. Наприклад, що як виробники автомобілів спробують заборонити користувачам модифікувати вихідні коди своїх програм?

Люди роками займаються прокачкою автомобілів (змінюючи потужність, турбонаддув, гідравліку). Законодавці реагують на це встановленням певних норм для такого тюнінгу. Але чи зможемо ми дозволити щось подібне для програмного забезпечення, чи не буде це надто небезпечно? Чи потрібні нам "хакерські" прошивки для авто, на зразок CyanogenMod для Android?

А що як зловмисні хакери встановлять сторонній програмний код у автомобіль? Безпека є надзвичайно важливою, коли мова заходить про контроль над машиною, потенційно спроможною спричинити смерть кількох людей.

З більшими можливостями зв’язку пристрої стають вразливішими. На сьогоднішній день авто -- це острів, одиноке віддалене місце.

Відкрите програмне забезпечення може допомогти поєднати ці острови. Тільки уявіть собі: виробники авто та запчастин, розробники, моддери та користувачі співпрацюють разом, щоб підвищити безпеку, виробити нові вимоги і створити надзвичайний пристрій... чим би він не був.

коментарі:

Мирослав 20.10.2012 20:06
Який у Вас друг цікавий, я в машині перш за все двигуном цікавлюсь, потужністю і прожорливістю.
+1greenpangolin 23.10.2012 18:21
Друг не мій, це ж переклад.

Ця стаття цікава тим, що вона дає надію на те, що прийде якась нова ідея, the next big thing, завдяки якій програмісти не залишаться без роботи. Тобто, колись давно з’явились програми з графічним інтерфейсом, потім Web 2.0, потім мобільні пристрої, айфони з андроїдами. А зараз уже пару років нічого нового, всі копирсаються у старому коді.

додати коментар: