Книга читає вас

В минулому у авторів та видавців не було жодного способу дізнатися, що відбувається з читачем, коли він починає читати книгу. Залишить він її через кілька сторінок, або проковтне усю за один раз? Що робить більшість читачів: швиденько проходить вступну частину, чи ретельно її вивчає, підкреслюючи вдалі фрази і роблячи помітки на полях?

На сьогоднішній день на ринку електронних книг крутиться дуже багато грошей, тому основні гравці (Amazon, Apple та Google) намагаються контролювати найменші деталі. Продажі пристроїв Barnes & Noble Nook за минулий рік виросли на 45%, а продажі книг для них -- на 119%. В цілому книги та пристрої принесли компанії 1,3 мільярди доларів (а минулого року -- 880 мільйонів). Всього в США зараз ж близько 40 мійонів електронних книг та 60 мільйонів планшетів. У першому кварталі 2012 продажі електронних творів склали 282 мільйони доларів, в той час друкованих книг продали на 230 мільйонів.

Програми для читання у пристроях типу iPad, Kindle Fire або Nook ретельно фіксують та відправляють на сервери усі дії користувачів. Компанії цікавляться усім:
  • скільки сторінок купленої книги ви прочитали
  • скільки часу на це витратили
  • як саме ви читали книгу: проковтнули за одну ніч чи освоювали по кілька сторінок кожного дня.
  • що ви зробили після прочитання: почали перечитувати, чи замовили нову книгу, чи може відразу усю серію?
Це дозволило видавцям виявити ряд цікавих фактів:
  • Середньому читачу потрібно лише сім годин, щоб прочитати останню частину трилогії Сюзанни Коллінз "Голодні ігри" за допомогою електронної книги Kobo, швидкість читання при цьому складає 57 сторінок на годину.
  • А на роман Дж.Р.Р Мартіна "Танець з драконами" читачеві потрібно 20 годин (і це відносно швидко, як для 1040 сторінок)
  • Приблизно 18000 користувачів Kindle відмітили одну і ту саму фразу у другій частині трилогії: "Іноді обставини складаються так, що люди опиняються до них неготовими".
  • Перша річ, яку робили власники Nook після закінчення читання першої частини "Голодних ігор" — замовлення другої книги серії.
Але це лише так, іграшки. Серйозніші речі починаються, коли компанії починають співвідносити набуту статистику та зміст книжок. У Barnes & Noble визначили, що документальні книжки читають потрошку час від часу, на відміну від белетристики, яку часто прочитують за раз. Крім того, документальні книжки, особливо довгі, частіше кидають, не прочитавши до кінця. Отримавши результати дослідження, компанія почала шукати нові шляхи для долучення широких мас до літератури такого типу. Було розпочато серію "Nook Snaps" -- короткі твори-резюме на різні теми, починаючи від скидання зайвої ваги і закінчуючи рухом "Occupy Wall Street".

Крім того, деякі видавці проводять щось схоже на тестування: спрочатку книгу починають розповсюджувати в електронному вигляді, а вже потім визначаються з обсягами накладу і видають в папері. Також набутою інформацією діляться з авторами, даючи їм можливість переписати книгу відповідно до бажань читачів.

Хоча, не обов’язково змінювати сюжет книги. Можна відразу зробити її інтерактивною, і читач сам обиратиме, що буде відбуватись з героями. Приклади:
  • в молодіжному пригодницькому романі Kira Snyders "Parish Mail" можна було вибирати напрям сюжету: або героїня використовує містичні ритуали, щоб дізнатись таємницю, або співпрацює з сином місцевого шерифа
  • в еротичному романі "Great Escapes" читачі можуть задавати зовнішність головної героїні (маркетологи косметичних компаній готуються продати душі за такі дані)
  • в любовному романі Tawna Fenske "Getting Dumped" читачі могли обирати одного з трьох чоловіків, у якого закохується головна героїня. Цікаво,що авторка спочатку планувала позбутися одного з героїв, але змінила свою думку після того, як він набрав майже 30% у голосуванні
Звісно, таке тотальне шпигунство не могло не привернути увагу правозахисних організацій. Зорема, Electronic Frontier Foundation та American Civil Liberties Union, об’єднавшись з Google на рядом інших організацій, добились того, що правоохоронні органи США зможуть отримати зібрану таким чином інформацію лише за рішенням суду.

Це був стислий переказ довгої нудної статті з wall street journal

коментарі:

MFX 06.07.2012 09:20
Цікаві подробиці
MFX 06.07.2012 09:20
А картинка досить не приємна :)
Купуй українське — підтримай вітчизняного виробника!
PocketBook — не збирає інформацію без вашого дозволу. (На правах рекомендації)
+1tercius 06.07.2012 21:12
вітчизняний книжковий виробник міг би й не пожлобитися, і зашарити версію свого сайту і українською мовою - не таке вже й технічно складне завдання
То не їх сайт, я лише дав посилання на новину. Іх сайт тут - http://www.pocketbook-int.com/ua
tercius 17.09.2012 12:42
ну тоді вже трохи краще... хоча ляпи типу О компанії PocketBook International на кожній сторінці все одно ріжуть око
ну і скріни на агліцькій версії їхнього фабричного сайту відповідають мові, а на українській - таки пшик, натхнення старчило лише на картинки "ісключітельна па-русскі" (

і тому вони йдуть лісом...

особливо у порівнянні з новими кіндлами )
Мирослав 06.07.2012 14:30
Цікава і корисна штука статистика. Особливо якщо її з користю викоритовувати.
tercius 08.07.2012 17:07
а навіть не сумнівайтеся - використовують, і то ще й як!

вельми цікава стаття на тему в нью-йорк-таймсі: How Companies Learn Your Secrets. класична історія про батька, його невинну дочку-школярку і несподівані купони для вагітних від мережі магазинів target. всім, хто читає англійською - рекомендую )
greenpangolin 08.07.2012 19:03
Особисто я в цілому вірю у великі можливості data mining, але конкретно ця історія здається простим збігом або вигадкою
tercius 09.07.2012 06:10
ну, nytimes якби не жовта преса, еге ж?
Мене більше цікавить збір даних про куплені НЕ у виробників книги, можливі важелі впливу на сторонні магазини е-продукції під гаслом боротьби з піратством і технічні санкції, які можливі при виявленні піратських копій.

додати коментар: